Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
легітимаційний — Легітимаційний: законний, узаконений [21] Легітимаційна карта: особисте посвідчення [47;VI] … Толковый украинский словарь
легітимаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
легітимація — Легітимація: визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення [37] посвідчення особи, посвідка про особу, узаконення [46… … Толковый украинский словарь
легітимація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
легітимаційний — а, е, юр. Стос. до легітима/ції. •• Легітимаці/йна ка/рта діал. посвідка про особу … Український тлумачний словник
вилегітимуватися — Вилегітимуватися: Вилегітимуватися: засвідчити документально свою особу [21;IV] засвідчити особистість [47] показати документи [20;III] Оскільки документи бувають різні, то й вилегітимуватися краще пояснити замість «показати документи» (486)… … Толковый украинский словарь
ліґітимация — циї, ж. Пн. Те саме, що легітимація … Словник лемківскої говірки
